​

   Чорнобиль… Минуло 29 років, але це слово знає весь світ. Чорнобиль – це мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам’ять, це наш нестерпний біль. Серед природних і техногенних катастроф, які сталися упродовж історії людства, Чорнобильська трагедія займає особливе місце. Вона засвідчує всемогутність і одночасно безсилля людини.

   26 квітня — День національної жалоби. Про те, що сталось, не можна забувати. Лише пам'ять і вдячність тих, хто живе на обпаленій радіацією землі, може бути хоч якоюсь винагородою тим, хто поклав на цей «атомний вівтар» своє здоров'я та життя. Пам'ять — це данина живих усім, хто загинув, рятуючи інших. Нехай ніколи не замовкають дзвони людської пам'яті, що не даватимуть забути про трагедію.

    27 квітня у Матюшівській загальноосвітній школі відбувся урок пам’яті про ті страшні події. Спираючись на літературний матеріал, учні спробували осягнути масштабність катастрофи, передати картину людського болю. Дізналися, що ж сталося в ту ніч з 25 на 26 квітня, як відобразилися наслідки аварії на людях і навколишньому середовищі.

   Учні малювали малюнки, підготували вірші,  Панухник Дмитро створив презентацію «Прип’ять – місто привид», підготовлена виставка матеріалів «26 квітня 1986 року – День аварії на Чорнобильській АЕС», учні кріпили символічні голуби миру на карту України з побажаннями, щоб ніколи не повторювалися подібні  аварії.