1. У 2008 році закінчила педагогічний університет ім. Драгоманова за спеціальністю вихователь дошкільної освіти. Працюю в дошкільному навчальному закладі 8 років. У цьому році проходжу чергову атестацію. Чи можу я отримати за результатами атестації кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії»?
Відповідно до пункту 4.1 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 6 жовтня 2010 р. № 930 (із змінами) (далі – Типове положення), атестація на відповідність займаній посаді з присвоєнням кваліфікаційних категорій проводиться щодо педагогічних працівників, у тому числі й вихователів дошкільних навчальних закладів, які мають відповідну вищу педагогічну освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
Зокрема, пунктом 4.1 Типового положення визначено, що для присвоєння кваліфікаційної категорії вихователі дошкільних навчальних закладів повинні мати повну вищу педагогічну освіту зі спеціальності дошкільна освіта, дошкільне виховання або мати дві освіти, одну з яких – неповну вищу педагогічну або базову педагогічну з цієї самої спеціальності, а другу – повну вищу педагогічну освіту за іншим фахом.
Враховуючи, що Ви маєте відповідну повну вищу педагогічну освіту, яка дає право працювати на посаді вихователя дошкільного навчального закладу, Ви можете атестуватися на присвоєння кваліфікаційних категорій, у тому числі й кваліфікаційної категорії «спеціаліст другої категорії».
2. Працюю у дошкільному навчальному закладі. Маю неповну вищу педагогічну освіту. Стаж роботи 30 років. У цьому році проходжу чергову атестацію. Звернулася до атестаційної комісії із заявою про присвоєння педагогічного звання «вихователь-методист». Чи повинна я готувати методичні розробки?
Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення встановлено, що педагогічне звання «вихователь-методист» може присвоюватися вихователям дошкільних навчальних закладів, які здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами.
За таких підстав, якщо Ви відповідаєте вимогам, визначеним пунктом 5.2 Типового положення, за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу атестаційна комісія може присвоїти Вам звання «вихователь-методист».
Крім того, Типовим положенням (пункт 5.4) передбачено присвоєння педагогічного звання вихователям дошкільного навчального закладу, які мають базову або неповну вищу педагогічну освіту, якщо стаж їх педагогічної діяльності становить не менш як 8 років.
Слід зауважити, що Типовим положенням не передбачено подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу.
3. Загальний стаж моєї педагогічної діяльності 30 років. Третій рік працюю на посаді практичного психолога. Маю дві повні вищі педагогічні освіти за спеціальностями дошкільне виховання та практична психологія. Курси підвищення кваліфікації пройшла у 2009 році. За результатами атестації у 2010/2011 навчальному році присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії». У поточному навчальному році довантажили 0,5 ставки педагога-організатора. Як повинна здійснюватися оплата праці за навантаження на посаді педагога-організатора?
Питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, статтею 96 КЗпП України встановлено, що посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Така ж норма міститься у пункті четвертому Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102.
Тобто, визначити розмір оплати праці при довантаженні годинами на іншій посаді має власник або уповноважений ним орган. При цьому, головним критерієм, за яким визначається тарифний розряд такому працівнику, є рівень його кваліфікації.
Враховуючи, що ви багато років працюєте на педагогічних посадах, за результатами атестації на іншій посаді Вам присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», маєте дві повні вищі педагогічні освіти, які дають право працювати на посаді педагога-організатора, встановлення найнижчої кваліфікаційної категорії на цій посаді суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
4. Чи має право атестаційна комісія навчального закладу встановити 9 тарифний розряд педагогічному працівнику, який має середню спеціальну освіту (закінчив педагогічне училище до введення в дію Закону України «Про освіту» за спеціальністю «Початкове навчання»)?
Статтею 39 Основ Законодавства Союзу РСР та союзних республік про народну освіту (в редакції Закону СРСР від 27.11.1985) встановлено, що середня спеціальна освіта отримується у технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених в установленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про вищу освіту» від 05 березня 2002 р. № 2984-ІІІ (із змінами) (далі – Закон), училища та технікуми віднесено до вищих навчальних закладів першого рівня акредитації, у яких здійснюється підготовка за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Статтею 7 Закону визначено, що неповна вища освіта відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню молодшого спеціаліста. Тобто, середня спеціальна освіта, здобута в училищах і технікумах на території СРСР, прирівнюється до неповної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Пунктом 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників встановлено, що педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
Відповідно до Схеми тарифних розрядів посад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, наведеної у додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 р. № 557 (із змінами), фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України «Про освіту» — середньої спеціальної освіти), установлюється 8 тарифний розряд.
Отже, якщо педагогічний працівник має середню спеціальну освіту, йому установлюється 9 тарифний розряд.
Статтею 39 Основ Законодавства Союзу РСР та союзних республік про народну освіту (в редакції Закону СРСР від 27.11.1985) встановлено, що середня спеціальна освіта отримується у технікумах, училищах та інших навчальних закладах, віднесених в установленому порядку до середніх спеціальних навчальних закладів.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про вищу освіту» від 05 березня 2002 р. № 2984-ІІІ (із змінами) (далі – Закон), училища та технікуми віднесено до вищих навчальних закладів першого рівня акредитації, у яких здійснюється підготовка за спеціальностями освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Статтею 7 Закону визначено, що неповна вища освіта відповідає освітньо-кваліфікаційному рівню молодшого спеціаліста. Тобто, середня спеціальна освіта, здобута в училищах і технікумах на території СРСР, прирівнюється до неповної вищої освіти за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.
Пунктом 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників встановлено, що педагогічним працівникам, які не мають повної вищої освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди.
Відповідно до Схеми тарифних розрядів посад педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, наведеної у додатку 6 до наказу Міністерства освіти і науки України «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ» від 26 вересня 2005 р. № 557 (із змінами), фахівцям, які не мають освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста (до введення в дію Закону України «Про освіту» — середньої спеціальної освіти), установлюється 8 тарифний розряд.
Отже, якщо педагогічний працівник має середню спеціальну освіту, йому установлюється 9 тарифний розряд.
5. Чи передбачені Типовим положенням випадки, коли при переході педагогічного працівника з однієї посади на іншу кваліфікаційна категорія не зберігається?
Так. Кваліфікаційна категорія не зберігаються за педагогічним працівником, який переходить працювати на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, зокрема на посаду керівника гуртка, секції, студії, іншої форми гурткової роботи; майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; завідувача та консультанта психолого-медико-педагогічної консультації.
Згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102, посадові оклади встановлюються керівниками навчальних закладів на основі діючих тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією.
При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
Як правило, педагогічному працівнику, який на попередній посаді за результатами атестації мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, встановлюється найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді. Наприклад, вчителю, який мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду керівника гуртка керівник навчального закладу до наступної атестації має встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд.
У разі відновлення працівником роботи на посаді, на якій йому присвоювалися кваліфікаційні категорії, зберігається кваліфікаційна категорія, яку педагогічний працівник мав за результатами останньої атестації на цій посаді.
Так. Кваліфікаційна категорія не зберігаються за педагогічним працівником, який переходить працювати на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, зокрема на посаду керівника гуртка, секції, студії, іншої форми гурткової роботи; майстра виробничого навчання; культорганізатора; акомпаніатора; екскурсовода; інструктора з туризму; помічника директора з режиму, старшого чергового з режиму, чергового з режиму у загальноосвітніх школах та професійних училищах соціальної реабілітації; асистента вчителя-реабілітолога; завідувача та консультанта психолого-медико-педагогічної консультації.
Згідно з пунктом 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15.04.93 № 102, посадові оклади встановлюються керівниками навчальних закладів на основі діючих тарифних розрядів працівників відповідної кваліфікації з наступною атестацією.
При встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
Як правило, педагогічному працівнику, який на попередній посаді за результатами атестації мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду, на якій не передбачено присвоєння кваліфікаційних категорій, встановлюється найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді. Наприклад, вчителю, який мав кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду керівника гуртка керівник навчального закладу до наступної атестації має встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд.
У разі відновлення працівником роботи на посаді, на якій йому присвоювалися кваліфікаційні категорії, зберігається кваліфікаційна категорія, яку педагогічний працівник мав за результатами останньої атестації на цій посаді.
6. У загальноосвітній школі вчитель обслуговуючої праці за результатами атестації отримав вищу категорію (12-й розряд). У 2011 - 2012 н.р. педагогічне навантаження його складається з 18 годин обслуговуючої праці і 1 години гурткової роботи з крою та шиття у цій же школі із дівчатками у яких вона викладає. По якому розряду оплачується одна година гурткової роботи? Таке ж питання стосується і вчителів інших предметів, які мають по 1-2 години гурткової роботи в своїй школі по своєму фаху.
Питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, статтею 96 КЗпП України встановлено, що посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Така ж норма міститься у пункті 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102.
Тобто, визначити розмір оплати праці при довантаженні годинами на іншій посаді має власник або уповноважений ним орган. При цьому, головним критерієм, за яким визначається тарифний розряд такому працівнику, є рівень його кваліфікації.
Відповідно до пункту 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), керівникам гуртків, незалежно від рівня здобутої ними освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди. Згідно з додатком 8 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», керівникам гуртків можуть встановлюватися 8-10 тарифні розряди.
Враховуючи, що вчителю обслуговуючої праці атестаційною комісією присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при довантаженні його годинами гурткової роботи власник або уповноважений ним орган має встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд. Встановлення педагогічному працівнику, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» найнижчої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) на іншій посаді суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
Питання оплати праці регулюються Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП України) та іншими нормативно-правовими актами. Зокрема, статтею 96 КЗпП України встановлено, що посадові оклади службовцям установлює власник або уповноважений ним орган відповідно до посади і кваліфікації працівника. За результатами атестації власник або уповноважений ним орган має право змінювати посадові оклади службовцям у межах затверджених у встановленому порядку мінімальних і максимальних розмірів окладів на відповідній посаді.
Така ж норма міститься у пункті 4 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102.
Тобто, визначити розмір оплати праці при довантаженні годинами на іншій посаді має власник або уповноважений ним орган. При цьому, головним критерієм, за яким визначається тарифний розряд такому працівнику, є рівень його кваліфікації.
Відповідно до пункту 4.11 Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), керівникам гуртків, незалежно від рівня здобутої ними освіти, за результатами атестації встановлюються тарифні розряди. Згідно з додатком 8 до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.09.2005 № 557 «Про впорядкування умов оплати праці та затвердження схем тарифних розрядів працівників навчальних закладів, установ освіти та наукових установ», керівникам гуртків можуть встановлюватися 8-10 тарифні розряди.
Враховуючи, що вчителю обслуговуючої праці атестаційною комісією присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при довантаженні його годинами гурткової роботи власник або уповноважений ним орган має встановити найвищий тарифний розряд, передбачений на цій посаді, тобто десятий тарифний розряд. Встановлення педагогічному працівнику, який має кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» найнижчої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) на іншій посаді суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
7. Маю дві повні вищі педагогічні освіти, одна з яких - логопед. У 2011 році перейшла на посаду логопеда. Маю вищу кваліфікаційну категорію як вихователь спецгрупи та педагогічне звання "вихователь-методист". На посаді логопеда не атестувалася, стаж роботи 5,5 років. Яка кваліфікаційна категорія за мною зберігається, на яку кваліфікаційну категорію мені атестуватися як логопеду?
За нормою пункту 3.22 Типового положення, починаючи з 30 грудня 2010 року, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, за наявності відповідної фахової освіти зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) до наступної атестації. Кваліфікаційна категорія зберігається як при переході з одного навчального закладу до іншого, так і при переході з однієї посади на іншу у цьому самому закладі.
Як зазначено у роз’ясненні на попереднє запитання, встановлення найнижчої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) педагогічному працівнику високої кваліфікації, який має відповідну фахову освіту і переходить працювати на іншу педагогічну посаду, суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
Отже, якщо на посаді вихователя спецгрупи Вам за результатами атестації присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду логопеда у цьому ж закладі за Вами має зберігатися присвоєна кваліфікаційна категорія до наступної атестації.
Під час наступної чергової атестації атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», яку Ви мали за результатами попередньої атестації. Також може бути прийнято рішення про зниження кваліфікаційної категорії, якщо Ви не будете відповідати вимогам, встановленим для присвоєння цієї кваліфікаційної категорії. Головним критерієм при цьому має бути відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3. - 4.6. Типового положення.
За нормою пункту 3.22 Типового положення, починаючи з 30 грудня 2010 року, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, за наявності відповідної фахової освіти зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) до наступної атестації. Кваліфікаційна категорія зберігається як при переході з одного навчального закладу до іншого, так і при переході з однієї посади на іншу у цьому самому закладі.
Як зазначено у роз’ясненні на попереднє запитання, встановлення найнижчої кваліфікаційної категорії (тарифного розряду) педагогічному працівнику високої кваліфікації, який має відповідну фахову освіту і переходить працювати на іншу педагогічну посаду, суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
Отже, якщо на посаді вихователя спецгрупи Вам за результатами атестації присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», при переході на посаду логопеда у цьому ж закладі за Вами має зберігатися присвоєна кваліфікаційна категорія до наступної атестації.
Під час наступної чергової атестації атестаційна комісія може прийняти рішення про відповідність кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії», яку Ви мали за результатами попередньої атестації. Також може бути прийнято рішення про зниження кваліфікаційної категорії, якщо Ви не будете відповідати вимогам, встановленим для присвоєння цієї кваліфікаційної категорії. Головним критерієм при цьому має бути відповідність працівника вимогам, встановленим пунктами 4.3. - 4.6. Типового положення.
8. Чи поширюється кваліфікаційна категорія "спеціаліст вищої категорії" та педагогічне звання "викладач-методист", які я отримала за результатами атестації у 2009 р. за основним місцем роботи в музичній школі (стаж - 32роки), на моє навантаження у гімназії, де я 11 років працюю за сумісництвом. В обох навчальних закладах викладаю предмети згідно фаху за дипломом. Пройшла курси підвищення кваліфікації в ОІППО у 2012 р.
Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.
Така сама норма існувала у Типовому положенні, яке втратило чинність. Зокрема, пунктом 2.3 було визначено, що педагогічні працівники, для яких навчально-виховні заклади не є основним місцем роботи, атестуються на загальних підставах. Тобто, норма, яка існувала у попередньому Типовому положенні не змінилася.
Необхідно зауважити, що правила, визначені у Типовому положенні, застосовуються лише щодо педагогічних працівників, які атестуються після набрання ним чинності, тобто після 30 грудня 2010 року. За педагогічними працівниками, які атестувалися раніше, зберігаються присвоєні за результатами попередніх атестацій кваліфікаційні категорії та педагогічні звання до наступної атестації.
Педагогічні працівники, які обіймають за основним місцем роботи та у навчальному закладі, де вони працюють за сумісництвом, різні педагогічні посади, атестуються на кожній із займаних посад.
Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, педагогічні працівники, які працюють у навчальних закладах за сумісництвом або на умовах строкового трудового договору, атестуються на загальних підставах.
Така сама норма існувала у Типовому положенні, яке втратило чинність. Зокрема, пунктом 2.3 було визначено, що педагогічні працівники, для яких навчально-виховні заклади не є основним місцем роботи, атестуються на загальних підставах. Тобто, норма, яка існувала у попередньому Типовому положенні не змінилася.
Необхідно зауважити, що правила, визначені у Типовому положенні, застосовуються лише щодо педагогічних працівників, які атестуються після набрання ним чинності, тобто після 30 грудня 2010 року. За педагогічними працівниками, які атестувалися раніше, зберігаються присвоєні за результатами попередніх атестацій кваліфікаційні категорії та педагогічні звання до наступної атестації.
Педагогічні працівники, які обіймають за основним місцем роботи та у навчальному закладі, де вони працюють за сумісництвом, різні педагогічні посади, атестуються на кожній із займаних посад.
9. Чи необхідно у поточному навчальному році атестувати педагогічних працівників, які проходять чергову атестацію, на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням? Чи потрібно у зв’язку із внесенням змін до Типового положення складати окремі списки для атестації працівників на підтвердження педагогічних звань?
У зв’язку із внесенням змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), всі працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час своєї чергової атестації також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Атестація на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню здійснюється, як правило, не рідше одного разу на п’ять років.
У поточному навчальному році всі включені до списку осіб для проходження чергової атестації працівники, які мають педагогічні звання, повинні також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Складати окремі списки працівників, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, не потрібно.
Слід зауважити, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Не потрібно також подавати заяву про атестацію на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу. Для атестації на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню достатньо включити працівника до списку осіб для проходження чергової атестації.
У зв’язку із внесенням змін до Типового положення про атестацію педагогічних працівників (далі – Типове положення), всі працівники, які мають педагогічні звання, повинні під час своєї чергової атестації також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Атестація на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню здійснюється, як правило, не рідше одного разу на п’ять років.
У поточному навчальному році всі включені до списку осіб для проходження чергової атестації працівники, які мають педагогічні звання, повинні також атестуватися на відповідність раніше присвоєним педагогічним званням. Складати окремі списки працівників, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, не потрібно.
Слід зауважити, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Не потрібно також подавати заяву про атестацію на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу. Для атестації на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню достатньо включити працівника до списку осіб для проходження чергової атестації.
10. Чи повинні учителі (викладачі), які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню «учитель-методист» («викладач-методист») готувати кожні п’ять років нові методичні розробки?
Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення визначено, що педагогічні звання «учитель-методист», «викладач-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.
Вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто, атестаційною комісією при атестації вчителя, який має педагогічне звання «учитель-методист» і у міжатестаційний період не підготував нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.
Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення визначено, що педагогічні звання «учитель-методист», «викладач-методист» можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.
Вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто, атестаційною комісією при атестації вчителя, який має педагогічне звання «учитель-методист» і у міжатестаційний період не підготував нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.
11. За наслідками попередньої атестації у 2007 році педагогічному працівнику присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» та педагогічне звання "старший вчитель". За міжатестаційний період працівник суттєво знизив рівень професійної діяльності. Чи має право керівник навчального закладу порушити клопотання про зниження такому працівнику кваліфікаційної категорії до рівня кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії» і комісія якого рівня може прийняти таке рішення?
Оскільки педагогічний працівник останній раз атестувався у 2007 році, він повинен у поточному навчальному році проходити чергову атестацію. Враховуючи, що керівником навчального закладу у минулому навчальному році не було порушено клопотання про позачергову атестацію працівника, який знизив рівень професійної діяльності, у поточному навчальному році він на загальних підставах має бути включеним до списку осіб, які підлягають черговій атестації.
До 1 березня 2012 року керівнику навчального закладу слід подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період, у якій необхідно дати оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов’язків, навести відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань тощо. Якщо керівник вважає, що педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, він має зазначити про це у характеристиці. Характеристика має бути неупередженою, об’єктивною, містити лише достовірні та перевірені дані.
Атестаційна комісія навчального закладу (атестаційна комісія І рівня) за результатами вивчення педагогічної діяльності вчителя, у разі підтвердження даних про суттєве зниження ним рівня професійної діяльності, може ухвалити рішення про невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії».
Оскільки присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» належить до компетенції атестаційної комісії відділу освіти (атестаційна комісія ІІ рівня), прийняти рішення про відповідність (невідповідність) працівника цій кваліфікаційній категорії може лише атестаційна комісія ІІ рівня.
За таких підстав, атестаційна комісія І рівня має порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ рівня про визнання вчителя таким, що не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
Оскільки педагогічний працівник останній раз атестувався у 2007 році, він повинен у поточному навчальному році проходити чергову атестацію. Враховуючи, що керівником навчального закладу у минулому навчальному році не було порушено клопотання про позачергову атестацію працівника, який знизив рівень професійної діяльності, у поточному навчальному році він на загальних підставах має бути включеним до списку осіб, які підлягають черговій атестації.
До 1 березня 2012 року керівнику навчального закладу слід подати до атестаційної комісії характеристику діяльності педагогічного працівника у міжатестаційний період, у якій необхідно дати оцінку виконання педагогічним працівником посадових обов’язків, навести відомості про його професійну підготовку, творчі та організаторські здібності, ініціативність, компетентність, організованість, морально-психологічні якості, дані про участь у роботі методичних об’єднань тощо. Якщо керівник вважає, що педагогічний працівник не відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії, він має зазначити про це у характеристиці. Характеристика має бути неупередженою, об’єктивною, містити лише достовірні та перевірені дані.
Атестаційна комісія навчального закладу (атестаційна комісія І рівня) за результатами вивчення педагогічної діяльності вчителя, у разі підтвердження даних про суттєве зниження ним рівня професійної діяльності, може ухвалити рішення про невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії».
Оскільки присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст вищої категорії» належить до компетенції атестаційної комісії відділу освіти (атестаційна комісія ІІ рівня), прийняти рішення про відповідність (невідповідність) працівника цій кваліфікаційній категорії може лише атестаційна комісія ІІ рівня.
За таких підстав, атестаційна комісія І рівня має порушити клопотання перед атестаційною комісією ІІ рівня про визнання вчителя таким, що не відповідає кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння йому кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії».
12. Які вимоги до присвоєння педагогічного звання "старший учитель". Чи потрібно мати для цього друковані роботи? Чи може адміністрація закладу відмовити в розгляді заяви, мотивуючи їх відсутність?
Відповідно до пункту 5.3 Типового положення, педагогічне звання «старший учитель» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.
У Типовому положенні не міститься вимоги про необхідність підготовки претендентом на присвоєння педагогічного звання «старший учитель» друкованих праць з теорії та методики організації навчально-виховного процесу або з інших питань.
Необхідно враховувати також, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу.
Відповідно до пункту 5.3 Типового положення, педагогічне звання «старший учитель» може присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційні категорії «спеціаліст вищої категорії» або «спеціаліст першої категорії» та досягли високого професіоналізму в роботі, систематично використовують передовий педагогічний досвід, беруть активну участь у його поширенні, надають практичну допомогу іншим педагогічним працівникам.
У Типовому положенні не міститься вимоги про необхідність підготовки претендентом на присвоєння педагогічного звання «старший учитель» друкованих праць з теорії та методики організації навчально-виховного процесу або з інших питань.
Необхідно враховувати також, що Типове положення не передбачає подання педагогічним працівником до атестаційної комісії заяв про присвоєння педагогічного звання. Присвоєння педагогічних звань здійснюється лише за поданням керівника або педагогічної ради навчального закладу.
13. У 1987 році закінчила педагогічне училище. Працювала вчителем початкових класів. У 2007 році закінчила університет за спеціальністю початкове навчання, але була переведена на посаду вчителя математики і атестувалася на кваліфікаційну категорію «спеціаліст». У 2010 році отримала другу повну вищу освіту за спеціальністю математика і у цьому ж році за результатами атестації на посаді вчителя математики присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії». У поточному навчальному році переведена на посаду вчителя початкових класів, але оплату праці здійснюють як спеціалісту за 9 тарифним розрядом. Курси підвищення кваліфікації на посаді вчителя початкових класів уже пройшла. Стаж на посаді вчителя початкових класів – 9 років, на посаді вчителя математики – 6 років. Чи повинні були залишити мені кваліфікаційну категорію, яку я мала на посаді вчителя математики при переході на посаду вчителя початкових класів?
Відповідно до пункту 3.22 Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.
Пункт 3.22 введено до Типового положення з метою соціального захисту педагогічних працівників, які тривалий час працювали на педагогічних посадах, досягли високого рівня професіоналізму та перейшли працювати на інші педагогічні посади. Позбавлення працівника кваліфікаційної категорії, яку він досягнув протягом багатьох років роботи на педагогічних посадах, і встановлення йому найнижчої кваліфікаційної категорії «спеціаліст» суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
За таких підстав, при переході з посади вчителя математики на посаду вчителя початкових класів, відповідно до пункту 3.22 Типового положення, до наступної атестації за вами необхідно було зберегти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії», яка була присвоєна на посаді вчителя математики.
Відповідно до пункту 3.22 Типового положення, за педагогічними працівниками, які переходять на роботу з одного навчального закладу до іншого, а також на інші педагогічні посади у цьому самому закладі, зберігаються присвоєні кваліфікаційні категорії (тарифні розряди) та педагогічні звання до наступної атестації.
Пункт 3.22 введено до Типового положення з метою соціального захисту педагогічних працівників, які тривалий час працювали на педагогічних посадах, досягли високого рівня професіоналізму та перейшли працювати на інші педагогічні посади. Позбавлення працівника кваліфікаційної категорії, яку він досягнув протягом багатьох років роботи на педагогічних посадах, і встановлення йому найнижчої кваліфікаційної категорії «спеціаліст» суперечить загальновизнаним нормам трудового законодавства.
За таких підстав, при переході з посади вчителя математики на посаду вчителя початкових класів, відповідно до пункту 3.22 Типового положення, до наступної атестації за вами необхідно було зберегти кваліфікаційну категорію «спеціаліст другої категорії», яка була присвоєна на посаді вчителя математики.
14. Чи зберігається кваліфікаційна категорія при переході педагогічного працівника з посади методиста на педагогічну посаду до навчального закладу?
Відповідно до пункту 3.22. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, при переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації.
Тобто, якщо працівнику на посаді методиста районного (міського) методичного кабінету (центру) присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», то при переході на педагогічну посаду до навчального закладу за ним до наступної атестації зберігається зазначена кваліфікаційна категорія.
При наступній атестації такого працівника атестаційною комісією може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» або про невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст другої категорії» чи «спеціаліст».
При присвоєнні кваліфікаційної категорії слід керуватися вимогами, встановленими пунктами 4.3 - 4.6 Типового положення.
Відповідно до пункту 3.22. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, при переході педагогічного працівника з методичної установи на педагогічні посади до навчального закладу за ним зберігається присвоєна раніше кваліфікаційна категорія до наступної атестації.
Тобто, якщо працівнику на посаді методиста районного (міського) методичного кабінету (центру) присвоєно кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії», то при переході на педагогічну посаду до навчального закладу за ним до наступної атестації зберігається зазначена кваліфікаційна категорія.
При наступній атестації такого працівника атестаційною комісією може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» або про невідповідність працівника раніше присвоєній кваліфікаційній категорії «спеціаліст вищої категорії» та про присвоєння кваліфікаційної категорії «спеціаліст першої категорії», «спеціаліст другої категорії» чи «спеціаліст».
При присвоєнні кваліфікаційної категорії слід керуватися вимогами, встановленими пунктами 4.3 - 4.6 Типового положення.
15. Чи може педагогічний працівник атестуватися за двома посадами одночасно: педагог організатор та вчитель початкових класів? Як оформити атестаційний лист у такому випадку?
Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Атестація педагогічних працівників здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Педагогічний працівник, який у рік чергової атестації суміщає педагогічні посади, тобто поряд з своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою педагогічною посадою, проходить атестацію з кожної із займаних посад.
Типовим положенням передбачено також, що за заявою працівника або за поданням керівника чи педагогічної ради начального закладу може проводитися позачергова атестація. Тобто, атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися, як одночасно, так і в різні терміни.
Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно.
На педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
Відповідно до пункту 3.18 Типового положення, при суміщенні працівниками педагогічних посад в одному навчальному закладі їх атестація здійснюється з кожної із займаних посад.
Атестація педагогічних працівників здійснюється, як правило, один раз на п’ять років. Педагогічний працівник, який у рік чергової атестації суміщає педагогічні посади, тобто поряд з своєю основною роботою виконує додаткову роботу за іншою педагогічною посадою, проходить атестацію з кожної із займаних посад.
Типовим положенням передбачено також, що за заявою працівника або за поданням керівника чи педагогічної ради начального закладу може проводитися позачергова атестація. Тобто, атестація працівника, який суміщає педагогічні посади, може проводитися, як одночасно, так і в різні терміни.
Доцільно синхронізувати атестаційні процедури працівника, який обіймає дві або більше посад у одному навчальному закладі, проводячи їх одночасно.
На педагогічних працівників, які суміщають педагогічні посади, атестаційні листи оформляються окремо на відповідність кожній із займаних посад.
16. Чи потрібно подавати методичні розробки на схвалення вченою радою інституту післядипломної освіти педагогічним працівникам, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню "учитель-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник-гуртка-методист"?
Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення визначено, що педагогічні звання "учитель-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник-гуртка-методист" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.
Вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто, атестаційною комісією при атестації педагогічного працівника, який має педагогічне звання ("учитель-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник-гуртка-методист") і у міжатестаційний період не підготували нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.
Типовим положенням передбачено присвоєння педагогічних звань педагогічним працівникам, які досягли високих показників у роботі.
Зокрема, пунктом 5.2 Типового положення визначено, що педагогічні звання "учитель-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник-гуртка-методист" можуть присвоюватися педагогічним працівникам, які мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст вищої категорії» (для педагогічного звання «керівник гуртка-методист» – найвищий тарифний розряд), здійснюють науково-методичну і науково-дослідну діяльність, мають власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами або професійними об'єднаннями викладачів професійно-технічних та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, закладів післядипломної освіти.
Вимога про обов’язкову підготовку власних методичних розробок педагогічними працівниками, які атестуються на відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, Типовим положенням не передбачена. Тобто, атестаційною комісією при атестації педагогічного працівника, який має педагогічне звання ("учитель-методист", "педагог-організатор-методист", "практичний психолог-методист", "керівник-гуртка-методист") і у міжатестаційний період не підготували нових методичних розробок, може бути прийнято рішення про його відповідність раніше присвоєному педагогічному званню, якщо він продовжує здійснювати науково-методичну і науково-дослідну діяльність, але не запровадив нових методичних розробок, які були б схвалені науково-методичними установами.
17. Чи обов’язкове дотримання послідовності у встановленні тарифних розрядів майстрам виробничого навчання?
Типове положення не містить вимоги про послідовність у присвоєнні тарифних розрядів.
Типове положення не містить вимоги про послідовність у присвоєнні тарифних розрядів.
Відповідно до пункту 4.11 Типового положення, при встановленні тарифного розряду враховуються освітній рівень працівника, професійна компетентність, педагогічний досвід, результативність та якість роботи, інші дані, які характеризують його професійну діяльність.
За матеріалами сайту http://www.mon.gov.ua
