Рекомендації
Інструктивно-методичні рекомендації
Лист Міністерства № 1/9-426 від 01.06.2012 "Щодо інструктивно-методичних рекомендацій із базових дисциплін"
Про організацію проведення щоденної ранкової
гімнастики у дошкільних навчальних закладах та фізичної зарядки у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів Білоцерківського району у 2012-2013 н.р.
Методичні рекомендації щодо проведення ранкової гімнастики з дітьми дошкільного віку
Методичні рекомендації щодо проведення гімнастики перед уроками у початкових класах
Орієнтовний графік предметних декад (тижнів)на 2012-2013 н.р.
Робоча папка
керівника ЗНЗ: планування, контроль (Перелік обов’язкової ділової
документації. Основна фінансово-господарська документація. Номенклатура справ загальноосвітньої школи. Орієнтовний перелік наказів. Вимоги до написання наказів. Види наказів. Орієнтовна модель установчого наказу. Картка контролю за виконанням наказу. Правила написання тексту наказу та вимоги до нього. Система внутрішкільного контролю.....)
Рекомендації щодо навчання вчителів основам інформаційно-комунікаційних технологій
Методичний день ознайомитись
Методичні рекомендації щодо складання розкладу уроків oзнайомитись
Кучерова Г.М.,
методист лабораторії школознавства ЖОІППО Розклад уроків
Методичні рекомендації для вчителів географії щодо підготовки та проведення ДПА з географії (9клас) ознайомитись
Методичні рекомендації щодо формування робочих навчальних планів на 2011-2012 н.р.
завантажити
Критерії визначення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційно-комунікаційними технологіями ознайомитись
Європейські норми та стандарти компетентності училів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій ознайомитись
Нове Навчальний план із курсу цифрових технологій
Адреса Web-сторінки з проходження навчання та тестування перейти на сторінку
Грабовський Петро Петрович, викладач Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ЗМІСТ ПРОГРАМИ НАВЧАННЯ З ОСНОВ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВЧИТЕЛІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО ЗАКЛАДУ
Укладач: В.Уруський, заступник директора
Тернопільського ОКІППО
* Розроблено за
виданням: Управління навчальним закладом: Навчально-методичний посібник. У двох
частинах. Ч. 2. Ключ до професійного
успіху / О.І. Мармиза, О.М. Ксьянова, В.В. Григора та ін. − Харків: Веста:
Видавництво „Ранок”, 2003. − 152 с.
Створення умов для навчання учнів перших класів
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІУ (із змінами) діти розпочинають навчання у першому класі, як правило, з 6 років. Навчання у початковій школі організовується за єдиним чотирирічним терміном. Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим, адже у цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою діти починають оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому створення сприятливого середовища для адаптації дітей до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їм подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання.
Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема і учнів першого класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Під час організації навчання учнів першого класу особливу увагу слід приділяти таким питанням, як:
• облаштування:
— приміщень для організації навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки проведення навчально-виховного процесу;кімнат для відпочинку (сну);
— приміщень для організації рухливих ігор;
— відокремлених туалетних кімнат;
— відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу;
• діяльність груп продовженого дня;
• харчування першокласників;
• медичне обслуговування;
• робота з батьками.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Організація навчально-виховного процесу у першому класі» від 2 липня 2007 р. № 1/9-407 є чинним.
Особливу увагу також необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителів з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, практичним психологом, з учителями-«предметниками», вихователями груп продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
• поліпшення вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
• здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров’язбережувальних технологій навчально-виховного процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Облаштування приміщень
Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу розраховують з огляду на призначення приміщень, наповнюваність класів (груп) під час різних навчальних занять та показники розрахункової площі на одного учня (див. табл.).
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІУ (із змінами) діти розпочинають навчання у першому класі, як правило, з 6 років. Навчання у початковій школі організовується за єдиним чотирирічним терміном. Період навчання дитини у першому класі є особливо важливим, адже у цьому віці з ігрової діяльності поступово формується навчальна діяльність, якою діти починають оволодівати. Навчальна діяльність вимагає від першокласників не лише значного розумового напруження, а й більшої фізичної витривалості, вольових зусиль. Тому створення сприятливого середовища для адаптації дітей до систематичного шкільного навчання забезпечуватиме їм подальший благополучний розвиток, успішне навчання та виховання.
Вимоги щодо забезпечення належних умов для навчання і виховання учнів, зокрема і учнів першого класу, в загальноосвітніх навчальних закладах встановлено Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 р. № 63 (далі — ДСанПіН 5.5.2.008-01).
Під час організації навчання учнів першого класу особливу увагу слід приділяти таким питанням, як:
• облаштування:
— приміщень для організації навчально-виховного процесу з урахуванням специфіки проведення навчально-виховного процесу;кімнат для відпочинку (сну);
— приміщень для організації рухливих ігор;
— відокремлених туалетних кімнат;
— відокремлених гардеробів з обов’язковим виділенням секцій для кожного класу;
• діяльність груп продовженого дня;
• харчування першокласників;
• медичне обслуговування;
• робота з батьками.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Інструктивно-методичний лист Міністерства освіти і науки України «Організація навчально-виховного процесу у першому класі» від 2 липня 2007 р. № 1/9-407 є чинним.
Особливу увагу також необхідно приділяти збереженню та зміцненню фізичного здоров’я учнів, їх моральному та громадянському вихованню. З цією метою важливо організувати активну співпрацю вчителів з батьками або особами, які їх замінюють, з медичними працівниками загальноосвітнього навчального закладу, практичним психологом, з учителями-«предметниками», вихователями груп продовженого дня. Результатами такої співпраці є:
• поліпшення вивчення індивідуальних можливостей та стану здоров’я кожного першокласника;
• здійснення особистісно орієнтованого навчання та виховання;
• впровадження здоров’язбережувальних технологій навчально-виховного процесу;
• спільна підготовка і проведення батьківських зборів;
• бесіди з батьками на психолого-педагогічну тематику тощо.
Облаштування приміщень
Склад і площі приміщень загальноосвітнього навчального закладу розраховують з огляду на призначення приміщень, наповнюваність класів (груп) під час різних навчальних занять та показники розрахункової площі на одного учня (див. табл.).
Склад і площа приміщень для учнів першого класу загальноосвітніх навчальних закладів
|
Назва приміщення
|
Площа (м2 на одного учня)
|
|
Класна кімната Спальна кімната Ігрова кімната Рекреація Туалети Гардероб | 2,4* 2 2 1 0,2 0,2 |
* Площу класної кімнати наведено з розрахунку наповнюваності класу 25 учнями. Якщо у класі налічується понад 25 учнів, то площу класної кімнати розраховують з нормативу 2,0 м2 на кожного учня.
Облаштування приміщень для організації навчально-виховного процесу
Класні кімнати (навчальні приміщення) для учнів І-IV класів слід розміщувати на першому поверсі в окремому блоці, ізольовано від приміщень для учнів інших вікових груп. Класні кімнати також мають бути ізольованими від приміщень, які є джерелами шуму і запахів (майстерні, спортивні й актові зали, харчоблок тощо).
Навчальні приміщення не повинні бути прохідними. Вхід до них слід передбачати тільки з боку ередніх парт або столів. Вони мають бути розміщені таким чином, щоб зручний зв’язок був не лише між ними, а й із спортивною залою, їдальнею. Обідні зали мають бути обладнані столами на 4, 6,10 місць і стільцями або табуретами. Столи
повинні мати гігієнічне покриття, що легко миється, стійке до дії гарячої води і дезінфікуючих засобів. Столи щодня миють гарячою водою з кальцинованою содою та милом, а після кожного прийому їжі протирають вологими і чистими ганчірками. Для учнів початкових класів висота столів та стільців має відповідати їх зросту. Меблі для них встановлюють окремо від столових меблів для середніх та старших класів.
Для харчування учнів не рекомендується використовувати емальований та алюмінієвий посуд, а пластмасовий посуд багаторазового використання та надщерблений посуд використовувати заборонено.
Облаштування кімнат для відпочинку (сну)
Для організації денного відпочинку учнів першого класу адміністрація загальноосвітнього навчального закладу повинна облаштувати кімнати відповідно до вимог законодавства щодо охорони праці, санітарно-гігієнічних правил та норм.
Відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01 ширина рекреаційних приміщень при однобічному розміщенні навчальних приміщень має бути не меншою 2,8 м. Площа рекреаційних приміщень розраховується для кожного поверху і має бути не меншою 2,0 м2 на одного учня. Під час будівництва або реконструкції загальноосвітнього навчального закладу слід надавати перевагу рекреаційним приміщенням загального типу.
Кімнати для відпочинку (сну) для першокласників мають бути обладнаними ліжками з жорстким ложем.
Забороняється обладнувати спальні кімнати двохярусними ліжками. Облаштування приміщень для організації рухливих ігор Для організації рухливих ігор адміністрація навчального закладу повинна облаштувати відповідне приміщення, щонайменше одне на паралель класів. У ньому необхідно розмістити столи невеликих розмірів для проведення настільних ігор, стенди для змінних виставок дитячих робіт, килими тощо. Облаштування туалетних кімнат та гардеробів Адміністрація навчального закладу має облаштувати відокремлені туалетні кімнати та гардероби для учнів першого класу. Гардероб розміщують на перших поверхах блоків навчального закладу з обов’язковим обладнанням секцій для кожного класу.
Організація діяльності груп продовженого дня
Групи продовженого дня створюють у навчальних закладах за наявності у них:
• необхідної навчально-матеріальної бази;
• умов для організації денного відпочинку (сну] в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу;
• умов для організації харчування дітей відповідно до ДСанПіН 5.5.2.008-01.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу» від 5 жовтня 2009 р. № 1121 зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на підставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють. Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймають на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.
Групи продовженого дня рекомендується комплектувати за принципом «клас — група» або на базі пралельних класів.
Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати:
• прогулянки тривалістю не менш як 1 год. 30 хв.;
• в приймання їжі тривалістю не менш як 30 хв.;
• денний відпочинок (сон) тривалістю не менш як 1 год. ЗО хв.;
• проведення спортивно-оздоровчих занять тривалістю не менш як 35 хв.;
• проведення занять у гуртках, секціях;
• проведення екскурсій.
Для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу має облаштувати відповідне приміщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил пожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм. Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.
Організація харчування першокласників
Харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах здійснюється відповідно до норм харчування дітей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591.
Відповідно до Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затвердженого спільним наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти і науки України від 1 червня 2005 р. № 242/329 (далі — Порядок № 242/329) відповідальними за організацію харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, за матеріально-технічний стан харчоблоку (їдальні, буфету), додержання вмог санітарного законодавства є засновники (власники), керівники цих закладів та організації (підприємства), що забезпечують харчування дітей. Для учнів початкових класів, що навчаються у групах продовженого дня, варто організувати
триразове харчування (сніданок, обід та підвечірок). Підвечірок має становити 10% добової калорійності раціону.
Для учнів перших класів другий сніданок слід організовувати після другого уроку, а обід — о 13-14 годині.
При харчоблоці мають бути списки учнів, які перебувають на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.
Безоплатне харчування учнів у навчальних закладах з денною формою перебування здійснюється лише у робочі дні. У разі відсутності учнів під час навчання компенсація за харчування не проводиться.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Продукти харчування та продовольча сировина мають надходити до начальних закладів разом із супровідними документами, які свідчать про їх походження та якість (накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо).
Наказом керівника навчального закладу призначається особа, відповідальна за організацію харчування дітей. До обов’язків особи, відповідальної за організацію харчування дітей, входять:
• координація діяльності з роботою медичного персоналу щодо контролю за харчуванням дітей;
• відпрацювання режиму і графіка харчування дітей, режиму чергування педагогічних працівників в обідній залі;
• опрацювання інформації щодо кількості дітей, які потребують гарячого харчування (у тому числі дітей пільгових категорій);
• участь у бракеражі готової продукції (за відсутності медичного працівника);
• контроль за додержанням дітьми правил особистої гігієни та вживанням готових страв, буфетної продукції;
• контроль за санітарно-гігієнічним станом обідньої зали тощо. Облік дітей, охоплених безоплатним харчуванням, здійснює класний керівник (учитель початкових класів), який вчасно повідомляє про наявність учнів особу, відповідальну за організацію харчування.
Спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» від 15 серпня 2006 р. № 620/563 визначено, що буфети загальноосвітніх навчальних закладів мають забезпечуватися, насамперед, продуктами харчування натурального походження з високою харчовою і біологічною цінністю, у тому числі тими, що містять білок тваринного походження.
Заборонено замовляти, приймати та використовувати м’ясо та яйця водоплавної птиці, м’ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м’ясні обрізки, субпродукти (діафрагму, кров, легені, нирки, голови тощо), за винятком печінки та язика, а також свинину жирну, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, у тому числі чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини (риби, морепродуктів тощо). Заборонено також використовувати продукти, що містять синтетичні барвники, ароматизатори, підсолоджувачі, підсилювачі смаку, консерванти.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Включення до асортименту шкільних буфетів нових продуктів та страв проводиться лише за умови отримання позитивного висновку Міністерства охорони здоров’я України.
Організація медичного обслуговування учнів
Згідно зі статтею 22 Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІУ загальноосвітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів (вихованців). Медичне обслуговування учнів першого класу здійснюють медичні працівники загальноосвітнього навчального закладу та закладу охорони здоров’я.
Порядок здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р. № 1318 (із змінами).
Медичне обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів передбачає проведення медичних профілактичних оглядів. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до пункту 4 Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 27 серпня 2010 р. № 788 учні початкових класів проходять обов’язковий медичний профілактичний огляд у загальноосвітніх навчальних закладах.
Наказом Міністерства охорони здоров’я України «Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів» від 16 серпня 2010 р. № 682 затверджено Схему періодичності обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів та форму первинної облікової документації № 086-1/о «Довідка учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду», а також інструкцію щодо її заповнення. Відповідно до розділу III статті 15 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 6 квітня 2000 р. № 1645-ІІІ (із змінами) питання відвідування загальноосвітнього навчального закладу дітьми, які не отримали профілактичних щеплень згідно з календарем щеплень, вирішується індивідуально за рішенням лікарсько-консультативної комісії з залученням епідеміолога територіальної санепідемстанції.
Урахування специфіки проведеннянавчально-виховного процесу
Відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» від 13 травня 1999 р. № 651-ХІУ (із змінами) навчально-виховний процес у перших класах здійснюється за груповою (класно-урочною) та індивідуальною формами навчання.
Тривалість уроків
Тривалість уроків у перших класах загальноосвітніх навчальних закладах становить 35 хв. Зміна тривалості уроків допускається за погодженням з відповідними органами управління освітою та органами державної санітарно-епідеміологічної служби. Згідно з ДСанПіН 5.5.2.008-01 на п’ятнадцятій хвилині кожного з уроків варто проводити фізкультхвилинку, що містить динамічні, дихальні вправи, вправи для збереження зору, пальчикову гімнастику тощо.
Тривалість перерв
Тривалість перерв між уроками для учнів першого класу має бути не меншою 10-15-ти хв. Тривалість великої перерви після другого уроку — не менше 30-ти хв., або двох малих перерв по 20 хв. після другого і третього уроків.
На великих перервах варто організувати харчування, активний відпочинок учнів. Навчальний план для учнів першого класу розрахований на п’ятиденний робочий тиждень. Навчання першокласників здійснюється за семестровою структурою.
Складання розкладу уроків
Складати розклад уроків варто з урахуванням оптимального співвідношення навчального навантаження протягом дня, тижня та психофізіологічних та фізичних можливостей першокласників. Це дасть змогу створити сприятливі умови для безболісної адаптації дітей до систематичного шкільного навчання, зняти статичне напруження та виконати навчальні програми з усіх навчальних предметів.Доцільно чергувати протягом дня навчальні предмети природничо-математичного і гуманітарного циклів з уроками фізичної культури, основ здоров’я, музичного та образотворчого мистецтва, трудового навчання.
Навчальні предмети, вивчення яких вимагає значного розумового напруження — мови, математику — варто ставити у розкладі другими і третіми уроками. Навчальні предмети, пов’язані з активною руховою діяльністю, а також предмети «Основи здоров’я», «Я і Україна», музичне мистецтво, образотворче мистецтво, трудове навчання можна проводити на четвертих уроках.
Середу або четвер варто планувати у розкладі як розвантажувальний день. У цей день можна проводити уроки з навчальних предметів оздоровчо-фізкультурного та мистецького спрямування.
З метою уникнення перевантаження протягом вересня — жовтня на четвертих уроках варто проводити навчальні заняття у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо уроки проводяться не в класно-урочній формі, то про це варто зазначати у класному журналі.
Організація уроків з окремих навчальних предметів
Протягом перших двох місяців навчання уроки фізичної культури варто спрямовувати в першу чергу на розвиток і удосконалення рухів дітей і, за можливості, проводити на свіжому повітрі.
Уроки з основ здоров’я варто проводити, активно поєднуючи навчально-пізнавальну і оздоровчо-рухову діяльність першокласників.
Ігри та ігрові ситуації мають бути невід’ємною частиною як уроків з фізичної культури, так і уроків з основ здоров’я. Під час адаптаційного періоду вивчати окремі теми з математики можна не лише у класі, а й в ігровій кімнаті, поза межами класу, школи. Щотижня один урок математики варто проводити на свіжому повітрі. Так, під час вивчення ознак предметів (порівняння предметів за кольором, розміром, формою] можна провести екскурсії по школі, шкільному подвір’ю, спортивному майданчику. Під час вивчення матеріалів з порівняння груп предметів за їх кількістю, а також з лічби предметів варто провести екскурсії в парк, у магазин.
Під час екскурсій та тематичних прогулянок відбувається безпосереднє ознайомлення дітей з навколишнім світом. Це дає їм змогу накопичити чуттєвий досвід, реальні яскраві враження, важливі для успішного пізнання навколишнього світу, зокрема і соціального оточення дитини. Тому варто проводити екскурсії та тематичні прогулянки у системі уроків ознайомлення дітей з навколишнім світом.
Основою вивчення музичного мистецтва учнями є найпростіші музичні жанри, а також їх інтонаційно-образні особливості. На уроках музики варто використовувати такі форми діяльності, як:
• пластичне інтонування;
• музично-ритмічні рухи;
• вільне диригування;
• гра на елементарних музичних інструментах;
• інсценування та розігрування окремих музичних творів тощо.
Використання цих форм діяльності дасть змогу зробити уроки музики захоплюючими, цікавими, усунути рухову пасивність і уникнути перевантаження дітей. Художня діяльність супроводжує всю життєдіяльність дитини, тому уроки образотворчого мистецтва відіграють особливу роль під час адаптації дитини до навчання в школі. Малюючи, дитина не стільки створює малюнок, скільки передає свій емоційний стан. Її художня діяльність передбачає творчу співпрацю з учителем побудовану на довірливості стосунків між ними.
Під час адаптаційного періоду уроки образотворчого мистецтва варто проводити у формі прогулянок та екскурсій в парк чи в ліс з метою розвитку навичок сприймання, естетичного милування і спостережливості, а також з метою збору природних матеріалів. Також можна проводити екскурсії в майстерню народних умільців рідного краю, художньо-краєзнавчий музей чи в музей народного декоративно-прикладного мистецтва.
Роботу учнів на перших уроках трудового навчання варто спрямовувати на:
• розширення сенсорного досвіду;
• розвиток моторики рук,
• формування пізнавальних процесів (сприймання, уваги, пам’яті, мислення та ін.);
• поліпшення координації рухів;
• формування початкових прийомів роботи з ручними інструментами тощо.
Частину уроків трудового навчання можна проводити у формі екскурсій та ігор. Під час екскурсії можна проводити ігри-змагання на розвиток окоміру, відчуття кольору, форми, та ігри-конкурси, пов’язані зі збиранням природних матеріалів. Також можна проводити уроки-конкурси чи театралізовані уроки. Прийоми та методи роботи з дітьми мають забезпечувати різноманітну активну практичну діяльність кожного учня. Ігрова діяльність має бути домінуючою під час навчання дитини у першому класі.
Робота з батьками
Важливою умовою ефективної навчально-виховної роботи є співпраця навчального закладу з батьками першокласників, яка передбачає належний рівень педагогічної культури батьків. Тісний взаємозв’язок навчального закладу та сім’ї може розвиватися завдяки педагогічній просвіті батьків і залученню їх до виховної роботи. Тому навчальний заклад має дбати про постійне поповнення педагогічних знань батьків, вдаючись до різних методів роботи, найпоширенішими серед яких є:
• групові та індивідуальні консультації;
• батьківські збори;
• лекції;
• ділові ігри.
Для майбутніх першокласників та їх батьків перед початком навчального року варто організувати дні відкритих дверей, а також познайомити дітей та батьків з першою вчителькою та навчальним середовищем, у якому перебуватимуть діти.
Лідія ЩЕРБАКОВА,
головний спеціаліст сектору початкової освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ, №8/2011
головний спеціаліст сектору початкової освіти департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. ПРАКТИКА УПРАВЛІННЯ ЗАКЛАДОМ ОСВІТИ, №8/2011
