8 грудня 1709 року з ініціативи Петра I був виданий перший цивільний календар під редакцією графа Якова Брас, який з 1706 року завідував друкарською справою в Росії (до того Росія жила виключно за православними святками). З цієї дати слід вести літопис щорічних видань календарів. Перший календар мав назву „Брюсов” та мав велику популярність. В ньому був "прогностик: когда нужно "кровь пущать", мыслити почать, брак иметь, дома сизиждати, зверей и рыбу ловить, платье кроить и мыться в мыльне", та багато іншого. Цікаво, що приватним особам було заборонено друкувати календарі в Росії і тим більш привозити їх з-за кордону.       Коли і як у слов'ян з'явився перший календар, історія відповіді не дає, оскільки більшість писемних пам'яток періоду Київської Русі не збереглась. Та археологічні знахідки, а саме глечик, знайдений 1889 року в селі Ромашки Київської області, який датовано III ст., вказує на досить давнє побутування календаря на території України.

 Глечик у два ряди опоясаний різноманітними значками, розшифрування яких показало, що це і є давньослов'янський календар. Тип календаря — місячно-сонячний, тобто тісно пов'язаний із сільськогосподарським циклом робіт. 

До Х ст. новий рік у Київській Русі починався з нового місяця навесні, у дні, близькі до весняного рівнодення. Після прийняття християнства з'явився юліанський календар, нове літочислення від народження Христа і новий початок року — 1 березня. До того часу існувало літочислення від сотворіння світу, за яким 1992 рік, наприклад, рахується 7500 роком. Назви місяців традиційно були пов'язані з явищами природи, в українській мові ці назви збереглись, а їхні варіанти широко побутують у діалектах:

Давньоруська назва / Сучасна назва

Січень Січень
Лютий Лютий
Березоль Березень
Цветень Квітень
Травень Травень
Червень Червень
Липень Липень
Серпень Серпень
Вересень Вересень
Листопад Жовтень
Грудень Листопад
Студень Грудень

У пам'яті українського нараду залишились згадки про давнину, коли час асоціювався з плинністю води як символу минучості. Люди вірили у добрий і лихий час, склався навіть певний календар, який можна назвати магічним і гороскопічним, оскільки він тісно пов'язаний із впливом небесних світил, насамперед Місяця, на долю людини, на її життя.

Віддавна поганим днем вважався понеділок, язичницька назва цього дня — "день Місяця" — вказує на давність семиденного тижня та повір'їв, пов'язаних з виміром часу.

Понеділок — день нещасливий, свято відьом і русалок. Цього дня не рекомендується починати нову роботу, білити хату, прясти, виїжджати в дорогу, митися, мити голову, одягати чисту сорочку; дитина, народжена цього дня, вважалась нещасливою у майбутньому житті.

Вівторок — щасливий день для всяких починань, а значить, і народжений цього дня буде удачливим в усьому.

Середа — день, сприятливий для садіння, особливо кукурудзи, народжені цього дня матимуть багатство і достаток.

Четвер — день робочий, не рекомендується цього дня веселитись і забавлятись, оскільки того, хто порушить цю заборону, чекають неприємності у п'ятницю. Народжені у четвер — люди мовчазні й роботящі.

П'ятниця — день, сприятливий у коханні, цього дня найкраще свататись, справляти заручини тощо. Народжених у п'ятницю чекає щасливе сімейне життя.

Субота — найтяжчий день для роботи, цього дня рекомендується виконувати незначну домашню роботу, а найліпше — прибирання. У суботу найкраще купатись, переодягатись тощо. Суботні діти відзначатимуться прив'язаністю до дому, охайністю, вони хороші господарі.

Неділя — не можна нічого робити, особливо рубати сокирою. Недільні діти спокійні, хоча й трохи ледачкуваті. Дитина, народжена в ніч з неділі на понеділок, неодмінно стане віщуном, знахарем або ворожбитом.

Розглядаючи народні повір'я, пов'язані з календарем, неважко помітити, як язичницькі елементи тісно переплітаються з християнськими, часто домінуючи над останніми. Особливо це помітно у залишках народної календарної астрології, впадають в око й певні розбіжності у тижневій і місячній астрології, мабуть, це якраз і пояснюється нашаруванням багатьох знань, вірувань і релігійних приписів. Для прикладу розглянемо місячний календар, складений на основі етнографічного матеріалу. Нагадаємо, що цей календар пов'язаний з рухом Місяця навколо Землі й розпочинається першою фазою.

Перший день — нещасливий, але народжені у цей день, як правило, довгожителі. Розпочинати в такий день справу добре, якщо він випадає не на понеділок чи п'ятницю. Весілля, що відбувається цього дня, віщує подружнє щастя, а тому, хто в цей день захворів, слід готуватись до довгого і тяжкого слабування. Для торгівлі й риболовлі день невдалий, а для мисливства навпаки. Перший день місяця — один з найсприятливіших для сівби і саджання, якщо роботу зробити до схід сонця або перед його заходом. Не варто вирушати у мандрівку цього дня. Як правило, зміна погоди відбувається саме в перший день місяця.

Другий день — сприятливий для мандрівки, особливо водою, так само вдалий для закоханих. Нещасливий день для торгівлі, укладання шлюбу, одержання спадщини. Народжені у цей день — старанні в науці, зі швидким розумом.

Третій день — невдалий для починань, сівби, саджання і шлюбу. Сприятливий у коханні жінкам, а також вдалий для торгівлі. Важкий для хворих. Народжені у цей день живуть недовго.

Четвертий день успішний для всіх починань, якщо випадає на середу. Сприятливий для навчання, для праці в полі, для дівчат та літніх людей. Нещасливий для торговців, мисливців, парубків. Народжені цього дня люди талановиті та удачливі.

П'ятий день нещасливий для багатьох людей. Несприятливий для сівби та початку інших чоловічих робіт, а також для дівчат, які виходять заміж. Зміни погоди на гірше. Народжена в цей день людина зазнає багатьох прикростей у житті й матиме слабке здоров'я.

Шостий день вдалий для одруження, оскільки сім'я буде багатодітна, але невдалий для закоханих та для знайомств, оскільки те й інше швидко минає.
Сьомий день вдалий в усьому, особливо для навчання та здоров'я, для купівлі майна. Народжені в цей день матимуть довге і цікаве життя, міцне здоров'я. Хто цього дня одружиться, матиме багато дітей — дівчаток, здібних до наук.

... Повінстю календар надрукований у газеті "Сіверщина".