Голова освітнього парламентського комітету Лілія Гриневич вважає, що заяви політиків про неефективність ЗНО потребують професійної дискусії із залученням усіх зацікавлених суспільних груп

Голова парламентського комітету з питань науки та освіти Лілія Гриневич зазначила, що такі заяви окремих депутатів свідчать про лобіювання ними корупційних інтересів та спроби відвернути увагу суспільства від справжніх проблем, зокрема, економічних та управлінських, від яких потерпає сфера освіти.

"Проте такі заяви виявляють потребу професійної дискусії із залученням усіх зацікавлених суспільних груп. Саме тому, на засіданні Комітету, було прийняте рішення про комітетські слухання щодо законодавчого забезпечення розвитку вищої освіти, одним з питань якого стане питання про роль та удосконалення зовнішнього незалежного оцінювання", - повідомила Гриневич.

Вона додала, що ЗНО залишається незахищеним, допоки не матиме законодавчого врегулювання. Тому, у внесеному від трьох опозиційних сил проекті закону "Про вищу освіту" цьому питанню присвячено велику увагу.

Наприклад, врегульовано статус зовнішнього оцінювання, особливості залучення працівників до його підготовки і проведення, питання захисту інформації, доступу до знеособленої бази даних для проведення аналізу результатів тощо.

Голова комітету додала, що у законопроекті також запропоновані нові правила використання результатів зовнішнього оцінювання при вступі до вищих навчальних закладів. Зокрема, до виключного права вишів, належить вибір предметів, з яких будуть зараховуватися результати ЗНО, та встановлення коефіцієнтів їх зарахування, при цьому результати навчання у середній школі не повинні перевищувати 10% від максимальної суми конкурсного балу, за яким відбувається зарахування.

"Ми також передбачаємо розвиток тесту загальної навчальної компетентності, який вирівняє шанси тих абітурієнтів, хто не мав доступу до якісної середньої освіти", - зазначила Гриневич.

На думку директора Центру тестових технологій і моніторингу якості освіти Ігоря Лікарчука, однією із можливих причин появи заяв щодо необхідності скасування ЗНО стали негативні тенденції, що склалися в цій системі упродовж останніх кількох років.

"Технологія проведення ЗНО, основні методологічні та організаційні засади формування тестових завдань не змінювались, починаючи із 2006 року. В Українському центрі оцінювання якості освіти значно погіршилися умови роботи працівників, занедбано формування Банку тестових завдань, що і стало причиною скорочення кількості завдань у тестах із історії України та фізики у 2013 році", - зазначив Лікарчук.

Експерт також повідомив, що відсутність змін у технології проведення ЗНО дає можливість його учасникам використовувати різноманітні джерела отримання інформації під час складання тестів, включаючи електронні, а УЦОЯО подібним явищам не може нічого протиставити, окрім епізодичного застосування металошукачів.

У свою чергу директор Центру освітнього моніторингу Павло Полянський зазначив, що скасування ЗНО й повернення до вступних екзаменів остаточно поховає залишки рівного доступу до вищої освіти й спричинить системні згубні наслідки.

По-перше, знову утвориться розрив між тим, чому і як дітей навчатимуть у школі, й тим, що і у якій формі від них вимагатимуть при вступі до ВНЗ. По-друге, унеможливлюється загальнонаціональний моніторинг якості освіти. Школи виправдовуватимуться тим, що, мовляв, вони добре підготували випускників, але корупція при вступі зачинила перед ними двері університетів. Виші ж пояснюватимуть низьку якість підготовки студентів ти, що, мовляв, вони отримали "слабких випускників шкіл".

Також на переконання Полянського, скасування ЗНО позбавить вступників права вступу до декількох ВНЗ, оскільки абітурієнт фізично не зможе одночасно здавати вступні екзамени в різних ВНЗ і в різних містах.

"Для сильних вступників з незаможних родин вступні екзамени з їх "суб'єктивним фактором" стануть шлагбаумом перед престижними ВНЗ і спеціальностями", - підкреслив фахівець.

Директор Центру дослідження суспільства Інна Совсун звернула увагу на питання фінансування ЗНО та освіти загалом: "Якщо представники парламентської більшості турбуються про додаткові витрати абітурієнтів на проїзд чи переймаються щодо якості тестів, то треба розуміти, що ці проблеми не можливо вирішити без збільшення фінансування. Натомість ми спостерігаємо протилежні кроки. Фінансування роботи Українського центр оцінювання якості освіти у бюджеті на 2013 рік складає 113 мільйонів гривень, що на 4,8 мільйони менше ніж у 2012 році", - зазначає експерт.

Вона висловила переконання, що додаткове фінансування Українського центру оцінювання якості освіти дозволило б розробити більш якісні тести, повернути відкриту частину у тести з математики, тим самим підвищивши якість отримуваних результатів тощо.

"Те саме стосується системи освіти загалом: видатки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту на 2013 рік буде скорочено на 7,7% порівняно з минулим роком. Зважаючи на це, розмови про підвищення якості освіти в умовах скорочення фінансування, виглядають щонайменш непослідовними з боку представників парламентської більшості", - підкреслила Інна Совсун.