Що би більше не прийшло те горе,
Хай горять свічки Голодомору.
Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії - Голодомору 1932-1933 років. Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя. Ми не в стані осягнути жаху, перед яким віч-на-віч опинився пересічний українець, з хати якого вимели останню зернину, село якого оточене кільцем вартових, діти якого просять їсти… Аби зрозуміти — потрібно пережити, або, принаймні, спробувати це зробити.
23 листопада в Скребишівському НВО представниками уч
...
Читати далі »