Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка. Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.Масляна - Стародавнє слов'янське свято, яке дісталось нам у спадок від язичницької культури. Масляна символізує проводи зими та зустріч із весною. Це свято не закріплене за певним днем на календарі, воно відзначається протягом останнього тижня перед Великим постом. Про характер традиційного святкування можуть свідчити давні народні приказки: "Не життя, а Масляниця - тиждень гуляє", "Масляна об'їдуха, грошам приберуха, тридцяти братів сестра, сорока бабусь онучка, трьох матерів дочка". До кожного дня тижня були приурочені певні заходи. Понеділок, який звався "зустріччю", розпочинав загальну феєрію-карнавал. Цього дня пеклися перші млинці - традиційна страва (звідси, до речі, й сама назва - млинці обов'яково змащувалися олією чи маслом). Млинці - не що інше, як уособлення сонця та бога сонця і весни Коляди.
Вівторок дарував іще одну забаву - катання на санчатках з гірок (для малечі та простого люду) або ж на санях. "Зігриши" були саме тим заняттям, яке допомагало спалити зайві калорії після об'їдання млинцями.
На Власів день люди не працювали, щоб уберегти її від падежу. Пеклися здобні пампушки, якими годували жебраків. А кілька булок лишали для худоби, додаючи їх у корм.
У середу ("ласунка") зять запрошувався до тещі на млинці. Для дружини це був привід зустрітися зі своєю родиною, а для чоловіка - смачно поїсти. На "широкий" четвер влаштовувалися молодецькі забави: кулачні бої "стінка на стінку", взяття снігової фортеці... Будь-які бійки цього дня не лише не засуджувалися, але й схвалювалися. Хлопці вправлялися у силі, спритності, а дівчата тим часом пильним оком стежили за майбутніми чоловіками.
У п'ятницю знов організовувалися тещині вечорниці. Зяті запрошували в гості своїх тещ, пригощали їх млинцями. Субота - зовичні посиденьки. Молоді невістки запрошували в гості до себе зовиць. Невістка мала подарувати зовиці якийсь подарунок. Останній день Масниці - Прощена неділя. Всі просять один в одного пробачення, кланяються в ноги, а у відповідь чують: «Бог простить, і я прощаю». Вихідні приносили, як завжди, нестримні веселощі, гульбища, які закінчувалися в неділю спаленням опудала Масляни. Ця лялька, уособлення зими, урочисто виносилася на цетральну площу та підпалювалася на радість усім присутнім.
Масляна походить від старовинного язичницького свята проводів зими, що зберігалося після прийняття християнства. Це перш за все багато ситної їжі, тому немає нічого заторного в тому, щоб в цей час поласувати, скуштувати самих різноманітних страв і не відмовляти собі ні в чому. Головною стравою на масляну є, як відомо, млинці, які печуть кожного дня з понеділка. Також Масляна відома всенародним гулянням: це танці, співи, катання з гірок, на санчатах, спорудження масляного опудала, костри тощо. Триває масляна тиждень.Масляна - Стародавнє слов'янське свято, яке дісталось нам у спадок від язичницької культури.
