Головна » 2012 » Лютий » 25 » Ректор Київського національного лінгвістичного університету Роман Васько щодо введення обов’язкового вивчення другої іноземної мови
10:07
Ректор Київського національного лінгвістичного університету Роман Васько щодо введення обов’язкового вивчення другої іноземної мови
Усі хочуть крокувати в ногу з часом, і в недалекому майбутньому запитання: «чи володієте ви іноземною мовою?» звучатиме взагалі непристойно і образливо.
Саме тому ініціатива Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо введення обов’язкового вивчення другої іноземної мови з 5-го класу знайшла гарячу підтримку в академічних колах.
Сучасна концепція мовної освіти робить важливий акцент на необхідності не обмежувати вивчення іноземної мови її вербальним кодом, а формувати у свідомості учня "картину світу", притаманну носієві цієї мови як представникові певної культури й певного соціуму.
Оскільки в Україні є різні типи шкіл, а саме: ліцеї, колегіуми, гімназії і т.д., де вивчається дві іноземні мови, то звичайно, що чинники формування особистості учня у соціокультурному аспекті у школах з поглибленим вивченням іноземної мови та, з іншого боку, у загальноосвітніх школах де вивчається одна іноземна мова різняться.
Виявляється, що у школах з поглибленим вивченням іноземної мови учні вже володіють соціокультурною інформацією, а також мають певні знання про культуру, мову якої вивчають, "культуру спілкування" (88%); "звичаї та традиції" (71%); "спосіб або стиль життя" (40%); "соціальне середовище" (40%); "норми поведінки" (24%).
Цього не можна сказати про учнів загальноосвітніх шкіл, у яких відсоток таких знань значно менший: "культура спілкування" (42%); "звичаї та традиції" (52%); "спосіб або стиль життя" (39%); "соціальне середовище" (24%); "норми поведінки" (13%).
Це пояснюється тим, що у школах з поглибленим вивченням іноземної мови обов’язковим є вивчення двох іноземних мов, а відтак використовується більше соціокультурного матеріалу на уроках засобами передачі якого є: відеокасети, аудіокасети, журнали англійською та іншою іноземною мовою, пісні англійською та іншою іноземною мовою, спілкування з носіями мови.
Цей матеріал дає можливість учням більше вивчити іншомовну культуру, виявити свої потреби в самореалізації, дозволяє здійснити диференційований і навіть індивідуальний підхід до учнів, ставить їх у ситуацію вибору, спонукає до більшої самостійності і активності, до вираження власної думки, оцінки, що стимулює ціннісні орієнтації. Також у цих школах іншомовна культура покладена в основу багатьох позакласних заходів: драматичний гурток, ляльковий театр, гурток перекладачів, театральний гурток, факультативи, курси за вибором.
Це насамперед сприяє соціокультурному вихованню старшокласників, а також дозволяє поєднувати самостійну індивідуальну роботу з груповою, колективною роботою, забезпечує вихід мовної діяльності в інші види діяльності: трудову, естетичну; стимулює самостійний пошук учнями потрібної інформації; сприяє розвитку творчої фантазії для того, щоб виграшно організувати знайдену інформацію і представити її іншим. Усе це дає змогу учням краще вивчити іноземну мову і познайомитися з іншомовною культурою, що на даному етапі дуже важливо.
У питанні "Як вони уявляють співжиття української та іноземної культур?" думки учнів в основному збігаються: вони бачать це як взаєморозуміння, взаємовідношення культури та мови, взаємообміні традиціями. Тобто учні розуміють: вивчення іншомовної культури повинно здійснюватися через власну, що дасть змогу більше побачити схожості і розбіжності.
Це свідчить про те, що на цей час учні стоять на порозі соціальної дорослості, у них з’являються конкретні життєві плани і відповідні до них мотиви, що насамперед пов’язано з вибором майбутньої професії. Отже, основними чинниками, які впливають на формування особистості учнів і спонукають їх до вивчення іноземної мови, є загальний розвиток, навчання, спілкування, взаємовідношення культури та мови, взаєморозуміння, культура спілкування, соціальне середовище, історія, культурна спадщина, пам’ятки архітектури, світогляд, самооцінка, спрямованість. Більшою мірою ці чинники повинні спонукати учнів, які навчаються в загальноосвітніх школах, де учні обділені у кількості іноземних мов, і тому вони менше володіють знаннями про культуру країни, мову якої вивчають.
Загалом людина яка володіє мовами різнобічно розвинута особистість, володіє кращими здібностями до вивчення нового, вільніша та більш впевнена у спілкуванні з людьми. Чи не цього ми прагнемо, і чи не це є головним завданням сучасної школи?
Васько Роман Володимирович
Ректор Київського національного лінгвістичного університету,
