Головна » 2012 » Квітень » 6 » Навчальні плани: остаточний діагноз Які зміни очікують основну школу із 2013 року
20:17
Навчальні плани: остаточний діагноз Які зміни очікують основну школу із 2013 року
Гучна епопея з розробкою Міністерством освіти нових типових навчальних планів для 5‑9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня тихесенько завершилась. 22 березня колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту розглянула їх і схвалила, а 3 квітня заступник міністра Б. Жебровський підписав відповідний наказ за № 409, що затверджує їх і поетапно вводить у дію із 2013/14 навчального року.
При цьому наголошується, що "робочою групою було розроблено декілька варіантів типових навчальних планів, які було розміщено для широкого громадського обговорення. Внаслідок опрацювання надісланих конструктивних пропозицій, проведення обговорень із керівниками шкіл та вчителями підготовлено типові навчальні плани".
А, як можна дізнатися з офіційного сайту міністерства, Б. Жебровський ознайомив присутніх членів колегії з низкою нововведень, які закладені в типових планах: "По-перше, це вільна, варіативна частина для кожного колективу – самостійно встановлювати години, предмети, доповнення. І це було основане прохання педагогів – дати більше свободи, більше вибору, щоб кожна школа мала своє сучасне обличчя. У запропонованому варіанті на одну дитину з 5 по 9 клас припадатиме вдвічі більше варіативних годин (9,5 проти 4-х годин). А спеціалізованим школам – 17,5 години проти 0,5‑11 годин у нині діючих планах, тобто в 2‑3 рази більше".
"Низку нововведень" краще за все побачити на власні очі, а для цього варто порівняти типові навчальні плани, що були запропоновані для обговорення 1 лютого, й остаточний їх вигляд у відповідності з наказом від 3 квітня.
Порівняльний аналіз пояснювальної записки
У пояснювальній записці до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів з’явились усього три уточнення.
Перше уточнення стосується вивчення другої іноземної мови. Планувалось так, "що однією із двох іноземних мов обов’язковою є англійська". А вийшло, "нею може бути будь-яка іноземна мова або російська чи інша мова національних меншин".
Тобто рекламна кампанія міносвіти з тезою, що всі наші випускники будуть володіти "як у Європі" двома іноземними мовами, була лише піаром? Так, формально російська чи греко-татарська для України є іноземною мовою. Але навряд чи, закликаючи вивчати дві іноземні мови, під іноземною розумілась російська. Та й, наприклад, у Чехії чи Словаччині другою іноземною не вважають чеську чи словацьку, а мають на увазі німецьку, французьку, японську...
Друге уточнення презентує вісім варіантів типових навчальних планів. Школа вибирає один із запропонованих варіантів і щорічно складає свої робочі навчальні плани. Утім, як завжди.
Нагадаємо, що заздалегідь усі ці варіанти для широкого загалу й обговорення не виносились. Пропонували обговорювати лише навчальні плани для шкіл з українською мовою навчання. А той, хто не перший рік у школі, засвідчить, що проблем зі складанням робочих навчальних планів україномовних шкіл ніколи взагалі не виникало. З’являлись вони, і чималі, у школах з російською мовою навчання, бо в ті ж самі години гранично допустимого навантаження на учня треба вштовхнути до 13,5 год української ще й 10 год російської.
Вихід завжди був лише один – зменшувати години додаткового часу, який є в компетенції кожної школи Не варто вимагати несподіванки й від нових навчальних планів: додатковий час для шкіл з російською мовою навчання зменшено з 9,5 до 4,5 години. Ось так і реалізовано меморандум пана Жебровського: „дати більше свободи, більше вибору, щоб кожна школа мала своє сучасне обличчя”. Тільки обличчя шкіл з українською мовою навчання будуть більш індивідуальними, а російськомовних – блідуватими.
Цікавим вийшло і третє уточнення, якого не було у варіанті для обговорення: „Загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється перерозподіляти години всередині галузі за погодженням із управлінням освіти у підпорядкуванні якого знаходиться навчальний заклад”. А далі пропонується щось узагалі революційне: "Перерозподіл годин між галузями здійснюється за погодженням з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України".
Безумовно, це треба вітати – школи, дай Боже, хоча б одержали право бути авторськими, самобутніми та конкурентоспроможними. До 2013-го ще далеко, тому можна хоча би сподіватися, що процедура перерозподілу годин окремими школами не перетвориться на низку бюрократичних перешкод. Та й запитань із цього приводу чимало: скільки можна, припустимо, відрізати від хімії та додати до біології? А чи взагалі можна скасувати вивчення якогось предмета на користь іншого? І як така норма узгоджується з освітнім стандартом, що реалізується „інваріантною складовою, сформованою на державному рівні, яка є спільною для всіх загальноосвітніх навчальних закладів”?
На жаль, так і залишилась теза про те, що інваріантна й варіативна складові навчальних планів шкіл "фінансуються з відповідних бюджетів" без уточнення про їх відповідність. Жевріє надія, що із 2013 року нікому не спаде думка фінансувати інваріантну складову з державного бюджету, а варіативну, що формується самою школою, – з куцих місцевих бюджетів.
Порівняльний аналіз сітки розподілу годин
Мабуть, керуючись непереборним бажанням пошити в дурні представників ЗМІ, які закидали Міністерству освіти плани згортання вивчення української мови та літератури, в остаточному варіанті типових навчальних планів години для вивчення цих предметів не тільки не скоротились, а ще й додались. Українська мова відтепер вивчатиметься у 5‑9-х класах 13,5 год на тиждень замість 12, а українська література ‑ 10, а не 9,5 години.
Та ж ситуація і з вивченням історії України, яка „потяжелішала” на 20 %: її вивчатимуть 6 год, а планували п’ять. Виборола 0,5 додаткових години на вивчення світова література, відтявши час від першої іноземної мови, що скоротилась на 1 годину. Напевно, це наслідки обговорення навчальних планів і врахування багаточисленних пропозицій від освітян і громадськості.
Далі стовпчики й колонки цифр, що закріплюють розподіл годин на вивчення окремих предметів за класами навчання, повністю збігаються з тими, що пропонувались для обговорення.
Не слід записувати себе до видатних пророків, бо було відразу зрозуміло, що, оприлюднивши для обговорення три варіанти навчальних планів, Міністерство освіти робило ставку на перший варіант. Так воно й вийшло.
Цікавинки з’являються в рядочку з довгущою назвою "Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації". На все про все на це виділяється 9,5 години на всі класи із 5-го до 9-го. І це для шкіл з українською мовою навчання, а з російською аж 4,5!
Де ж ті 50 % навчального плану, що планували віддати школам для самостійного розподілу? Де те збільшення у 2‑3 рази за словами заступника міністра, коли для 5-го класу заплановано всього 0,5 год, а 9-й клас узагалі залишили без шкільного компонента, чесно поставивши в колонці "0".
А повертаючись до пояснювальної записки, що має такий абзац: "Варіативна частина Типових планів використовується на...", підсумовуємо: підсилення предметів – 0; запровадження факультативів, курсів за вибором – 0; індивідуальні заняття та консультації – 0.
Схвально, що при складанні типових навчальних планів з арифметикою цього разу в Міністерстві освіти було менше суперечностей. У додатку 2 цифри колонок і рядків збігаються повністю – хоч тут поталанило школам з російською мовою навчання. А ось у додатку 1 для шкіл з українською мовою навчання всього лише дві помилки: у 6-му класі більше на годину, а в 7-му менше на півтори.
Ну нічого, на місцях люди не дурні працюють у школах – підкорегують і міністерські цифри, і міністерські плани.
Автор: Олег Іванов, головний редактор журналу "Відкритий урок".
